Відбулася ХXIV-та Міжнародна науково-практична конференція «Відновлювана енергетика та енергоефективність у ХХІ столітті»

18–19 травня 2023 року в Києві, на базі Інституту відновлюваної енергетики Національної академії наук України в онлайн-режимі відбулася ХXIV-та Міжнародна науково-практична конференція «Відновлювана енергетика та енергоефективність у ХХІ столітті», присвячена відзначенню Дня науки в Україні та 125-річному ювілею Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Крім Інституту відновлюваної енергетики Національної академії наук України в організації конференції також взяли участь Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Мала академія наук України (МАНУ), Представництво Польської академії наук у м. Києві, Варшавська політехніка, Громадська спілка «Енергетична асоціація «Українська воднева рада», Міжгалузевий науково-технічний центр вітроенергетики Інституту відновлюваної енергетики НАН України, кафедра ЮНЕСКО «Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика» при КПІ ім. Ігоря Сікорського та ННК «Інститут прикладного системного аналізу», Інститут технічної теплофізики НАН України, Інститут загальної енергетики НАН України, Український національний комітет з тепло- і масообміну.

Цього року до заходу долучилися близько 400 науковців, представників закладів вищої освіти, науково-дослідних інститутів та організацій з України, Литви, Німеччини, Польщі, Узбекистану, Чехії та Швеції.

Метою конференції було обговорення проблем та перспектив розвитку використання відновлюваних джерел енергії, електро- та біоенергетичних ресурсів, тепла Землі та теплопостачання країни за рахунок енергії Сонця, вітру, гідроенергетичних ресурсів, а також реалізації заходів для енергозбереження та енергоефективності.

Міжнародна науково-практична конференція орієнтована на вирішення як довготермінових завдань з подальшого стійкого розвитку − впровадження відновлюваної енергетики та забезпечення населення екологічно чистою енергією, виконання зобов’язань щодо екологічної безпеки та підвищення енергоефективності, а також актуальних проблем збереження та відновлення енергетики. Особливістю даного етапу розвитку є зміни умов функціонування вітчизняної енергетики та економіки: в енергетиці – це спільна робота з європейською енергосистемою над відродженням вітчизняних об’єктів енергетики, які зазнали руйнувань під час війни, а в цілому для країни – необхідність відновлення  та стійкого забезпечення енергією з урахуванням наслідків воєнних дій та потреб у перебудові матеріальної бази й організаційних засад на сучасній основі. 

Вітаючи учасників конференції, ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Академік Михайло Захарович Згуровський відзначив, що ситуація в енергетичній галузі показала нагальну необхідність її реформування у ході післявоєнного відновлення: «Прийнятий курс на модернізацію за рахунок широкомасштабного впровадження технологій відновлюваної енергетики та заходів енергоефективності у всіх галузях господарювання потребує залучення великої кількості кваліфікованих спеціалістів. Ефективним вирішенням проблем науково-технологічного забезпечення є створення єдиної інфраструктури на базі науки, освіти, законодавства та промисловості».

В свою чергу, Академік-секретар ВФТПЕ НАН України, Академік НАН України Олександр Кириленко, звертаючись із вітальним словом до учасників заходу, підкреслив: «Один із найбільш перспективних напрямів декарбонізації вітчизняної економіки в рамках Європейського зеленого курсу є розвиток відновлюваної енергетики за рахунок використання зеленого водню. Це стосується не лише власної енергетичної та екологічної безпеки, але й обумовлено потребою повніше інтегруватися до європейської та світової спільноти з метою збереження якості життя на планеті».

Секцію молодих вчених привітав Президент Малої академії наук України, академік НАН України, Станіслав Довгий. Він, зокрема сказав: «Прагнення до змін – таким завжди був дух конференції «ВІДНОВЛЮВАНА ЕНЕРГЕТИКА ТА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ У XXI СТОЛІТТІ». Відновлювані джерела енергії, зокрема сонце, вітер та вода – доступні майже усім країнам. Наше завдання – навчитися правильно їх використовувати, щоб побудувати краще майбутнє для наступних поколінь. Тим більше, що зараз ми всі живемо в умовах війни. Енергетична інфраструктура України постійно під обстрілами ворогів. Саме тому нам необхідно шукати нові енергетичні рішення. Цей виклик можуть вирішити нові наукові та креативні ідеї. І я щиро вірю, що нам це вдасться!»

Впродовж двох днів роботи конференції науковці працювали у вісьмох паралельних секціях:

  • «Енергоефективність»;
  • «Сонячна енергетика»;
  • «Вітроенергетика»;
  • «Воднева енергетика»;
  • «Гідроенергетика»;
  • «Геотермальна енергетика»;
  • «Біоенергетика»;
  • «Молодіжна секція МАНУ».

Під час роботи у секціях, учасники конференції визначили пріоритетні напрямки, на яких вони мають зосередитися:

1. Науково обґрунтувати ключові напрями фундаментальних і прикладних досліджень, науково-дослідних і проектно-конструкторських розробок в галузі відновлюваної енергетики.

2. Спрямувати зусилля на розробку та вдосконалення нормативно-правової, сертифікаційної та метрологічної бази з урахуванням світового досвіду та відповідності сучасним і перспективним потребам вітчизняної енергетики.

3. Зусиллями державних структур, наукової спільноти та громадських організацій забезпечити відбудову енергетики на принципах сталого розвитку, декарбонізації економіки та запобігання негативним змінам клімату, що відповідало б національним потребам та міжнародним зобов’язанням.

4. Привести у відповідність освітні, тренінгові програми та залучення передового досвіду з актуальними вітчизняними потребами та найбільш прогресивними світовими тенденціями.

5. Забезпечити доступ усіх структур і верств населення до достовірної інформації про переваги застосування різних видів енергії відновлюваних джерел, їх роль у розбудові енергетичної галузі та в екологічній безпеці.

Окрему увагу необхідно звернути на участь у конференції молодих вчених. Адже у засіданні її Молодіжної секції взяло участь близько 30 учнів Малої академії наук та майже стільки ж керівників їхніх наукових проєктів з різних областей України. Щороку географія учасників Молодіжної секції конференції розширюється. Цього року учасники представляли такі області: Сумську, Хмельницьку, Полтавську, Кіровоградську, Дніпропетровську, Запорізьку, Одеську, Київську та Харківську, а також м. Харків.

Особливі емоції викликає й те, що багато хто з молодих вчених не переривав своєї роботи навіть в укриттях, ховаючись від ворожих обстрілів. Без електрики та тепла…

Участь в конференції дала можливість юним дослідникам поділитись своїми не лише теоретичними, а й практичними відкриттями в галузі використання відновлюваних джерел енергії та розглянути можливості розвитку такого сектора.

Юними науковцями представлені результати досліджень в сфері застосування сонячних фотоелектричних батарей, пасивних сонячно-енергетичних системи, технологій перетворення енергії біомаси, запропоновані енергозберігаючі технології та приклади енергетично ефективних будівель.

Всі доповіді проходили колективне обговорення учасниками у форматі «запитання-відповідь».

Після закінчення засідання Молодіжної секції модератором було відзначено колосальну роботу, яку виконали всі доповідачі та їхні наставники. Учасники цієї секції конференції нагороджені сертифікатами, а їхні наукові керівники – подяками за участь у заході.

Підсумовуючи ж роботу конференції в цілому, можна без перебільшень сказати, що її учасники створили надійну платформу для впровадження науково-практичного досвіду в галузі відновлюваної енергетики та енергоефективності в науково-дослідні, проектні, промислові й ділові структури державного та приватного сектору. І одним з важливіших напрямків діяльності цієї платформи є об’єднання зусиль громадських та освітніх організацій для створення єдиної інфраструктури на базі науки, освіти, законодавства та промисловості.