20–22 травня 2026 року відбулася XXVІІ Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті», організована Інститутом відновлюваної енергетики НАН України спільно з КПІ ім. Ігоря Сікорського, Представництвом Польської академії наук у м. Києві, Варшавською політехнікою, Інститутом загальної енергетики НАН України, Інститутом технічної теплофізики НАН України, ГС «Енергетична асоціація «Українська воднева рада» та іншими українськими й міжнародними партнерами.
Конференція вже багато років залишається однією з провідних міжнародних науково-практичних платформ України у сфері відновлюваної енергетики, енергоефективності, водневих технологій та декарбонізації економіки. Її засновником і незмінним ідейним натхненником є директор Інституту відновлюваної енергетики НАН України Степан Олександрович Кудря, який протягом багатьох років підтримує розвиток конференції, формування її міжнародного наукового авторитету та розширення співпраці між науковою спільнотою, освітнім середовищем і енергетичним сектором.
З вітальними словами до учасників конференції звернулися директор Інституту відновлюваної енергетики НАН України Степан Олександрович Кудря, ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Анатолій Анатолійович Мельниченко, ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського (1992–2024 рр.) Михайло Захарович Згуровський, академік-секретар Відділення енергетики та енергетичних технологій НАН України Андрій Вікторович Русанов, Президент Малої академії наук України Станіслав Олексійович Довгий, представники Держенергоефективності України, Науково-технічної спілки енергетиків та електротехніків України, Представництва Польської академії наук у м. Києві, Української водневої ради, факультету електроенерготехніки та автоматики КПІ ім. Ігоря Сікорського та ПрАТ «Укргідроенерго».
Пленарне засідання конференції розпочалося з доповіді «Відновлювані джерела енергії та зелений водень у структурі післявоєнної енергетичної архітектури України», представленої Степаном Олександровичем Кудрею та Олексієм Володимировичем Зур’яном.
Важливими міжнародними акцентами пленарної частини також стали доповіді Артура Русовича (Варшавський політехнічний університет) щодо розвитку відновлюваної енергетики у Польщі.
Також родзинкою конференції доповідь, присвячена моделі «Енергетичний хаб Коблеве», підготовлена представниками Коблівської територіальної громади спільно з Інститутом відновлюваної енергетики НАН України. Доповідь робив радник голови Коблівської територіальної громади Юрій Маслов.
Окремим важливим напрямом роботи конференції став міжнародний блок «Рекомендації щодо сертифікації зеленого водню в Україні», організований спільно з Гамбурзьким інститутом (Німеччина) у межах проєкту GERUCCHY. Під час секції були представлені доповіді щодо нормативно-правових умов сертифікації зеленого водню в ЄС, рамкових умов виробництва та торгівлі зеленим воднем в Україні, а також рекомендацій щодо створення системи сертифікації та впровадження розширених критеріїв сталості для відновлюваного водню. Особливу увагу учасники приділили гармонізації українських підходів із сучасними європейськими вимогами та перспективам інтеграції України до європейського водневого ринку.
У межах конференції працювали тематичні секції з водневої енергетики, енергоефективності, моделювання складних енергетичних систем, сонячної, вітрової, геотермальної та біоенергетики, а також освітньої діяльності. Модераторами секцій виступили Микола Петрович Кузнєцов, Петро Федосійович Васько, Олексій Володимирович Зур’ян, Сергій Володимирович Матях, Таміла Володимирівна Суржик, Катерина Володимирівна Петренко та Геннадій Олександрович Четверик. Організаційний комітет конференції висловлює щиру подяку модераторам за високий професійний рівень проведення секцій, змістовні дискусії та підтримку наукового діалогу між учасниками конференції.
Особливо приємно відзначити активну міжнародну участь у конференції представників Андижанського державного університету імені З.М. Бабура (Узбекистан). Значний інтерес учасників викликали доповіді професора Райімжона Алієва та його команди молодих науковців і аспірантів, присвячені сучасним дослідженням у сфері сонячної енергетики, фотоелектричних систем, моделювання та застосування інноваційних підходів у розвитку відновлюваної енергетики.
Організаційний комітет конференції також висловлює щиру подяку секретарю конференції Надії Марченко, яка забезпечувала координацію роботи з учасниками, організаційний супровід заходу та оперативне вирішення численних технічних і комунікаційних питань протягом підготовки та проведення конференції.
Окремої подяки заслуговують фахівці Інституту відновлюваної енергетики НАН України, які забезпечували професійний синхронний переклад під час міжнародних секцій конференції, створивши можливість для якісного безперервного спілкування між українськими та іноземними учасниками заходу.
За результатами роботи учасники конференції ухвалили резолюцію, у якій наголосили на необхідності розвитку фундаментальних і прикладних досліджень у сфері відновлюваної енергетики, вдосконалення нормативно-правової та сертифікаційної бази, підтримки декарбонізації економіки, розвитку сучасних освітніх програм та посилення взаємодії науки, освіти, держави й промисловості для забезпечення сталого енергетичного розвитку України.
Проведення XXVІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Відновлювана енергетика та енергоефективність у XXI столітті» вкотре підтвердило важливу роль української науки у формуванні майбутньої енергетичної архітектури держави. Сьогодні, в умовах війни, енергетичних викликів та необхідності післявоєнного відновлення, саме наукова спільнота формує фундамент для енергетичної незалежності, технологічної модернізації та інтеграції України до європейського простору.
Організаційний комітет конференції висловлює впевненість, що багаторічна традиція проведення цього міжнародного наукового форуму й надалі сприятиме розвитку міжнародної наукової співпраці, підтримці молодих науковців, формуванню нових технологічних рішень та зміцненню позицій України як держави, здатної створювати сучасну конкурентоспроможну енергетику на основі знань, інновацій та принципів сталого розвитку.