Серед перешкод, які необхідно подолати, є виробництво H2, загальна безпека та логістика заправки.
Авіаційна промисловість значною мірою інвестувала в водневі літаки, намагаючись декарбонізувати, оскільки світ бореться з впливом і прогресуванням зміни клімату.
Це включає зусилля з розробки самих літаків, а також того, що буде потрібно на землі.
Зрештою, переконатися, що водневі літаки можуть безпечно літати, — це лише перший крок. Також необхідно буде встановити все, починаючи від стандартів і правил і закінчуючи забезпеченням доступності палива. Це залучає значну кількість компаній і дослідників, деякі з яких зосереджені на повітрі, а інші зосереджені на землі.
Команда дослідників з Міжнародного центру повітряного транспорту Массачусетського технологічного інституту нещодавно вивчила цю складну роботу, визначивши деякі сфери, в яких вона виглядає дуже перспективною, а також деякі аспекти, які будуть особливо складними.
«Водень може бути хорошою річчю, але ви повинні дивитися на це на повному системному рівні, чи не так?», — запитав професор аеронавтики та астронавтики Массачусетського технологічного інституту R. John Hansman з Міжнародного центру повітряного транспорту, як цитується в останньому звіті Spectrum IEEE. «Тому що він не працюватиме, якщо у вас немає всіх компонентів, щоб він працював як операційна система. Є багато технологій, які потрібно було б розробити».
Основне використання водневих літаків вимагатиме значної кількості H2 як палива.
Згідно зі статтею, написаною в співавторстві з Hansman і кількома студентами з Массачусетського технологічного інституту, тільки аеропорту О’Хара в Чикаго буде потрібно 719 тонн рідкого водню щодня, щоб задовольнити попит на літаки з двигуном H2.
Команда авторів статті представила її у Фінляндії в Університеті Вааса на Міжнародній конференції IEEE з майбутніх енергетичних рішень.
Великі потреби в паливі
Дослідники досліджували вимоги до постачання достатньої кількості рідкого H2 для задоволення потреб 100 аеропортів у всьому світі, які обслуговують далекі рейси, припускаючи, що їхні літаки використовують це чисте паливо.
Вони визначили, що для забезпечення довго магістральних рейсів із цих аеропортів потрібна буде енергія від понад 30% світового виробництва електроенергії на атомних електростанціях на добу для забезпечення водневих літаків паливом. Для отримання реальних кліматичних переваг від використання H2 для виробництва H2 знадобиться відновлювана або ядерна енергія, йдеться в документі.
Матеріал підготував завідувач відділу метрології Інституту відновлюваної енергетики НАН України
Мухуб Бенменні